На часі
Чи загрожує Бориспільщині велика вода?
Давно вже не було такої суворої зими, як у цьому році. Чесно кажучи, вже й відвикли, від таких її дарунків, як великі сніги, заметілі, морози. А ще додаткові проблеми, які несуть вони із собою. Від того, як ми їх вирішимо нині, залежить якість нашого подальшого існування. Однією з таких проблем, яка з приходом весни є особливо актуальною, є боротьба з весняним паводком. Адже якщо розпочнеться інтенсивне танення снігів у низинних місцевостях, «великий потоп», нехай і місцевого масштабу, може нанести непоправні збитки народному господарству, а подекуди — пряму загрозу людському життю. Тож про те, яка ситуація складається нині на теренах Бориспільського району, розпитую начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій Бориспільської райдержадміністрації В.М. Петренка.
В.П.: Одразу хочу заспокоїти читачів: ситуацію тримаємо під постійним контролем, відслідковуємо проблемні зони на території району. З цією метою кілька разів на місяць робимо виїзди у села і всю необхідну інформацію з нашими рекомендаціями надаємо сільським головам для невідкладного вжиття необхідних заходів. Створена і працює постійно діюча комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, проходять її засідання, на останньому намічено план дій на період весняної відлиги.
Кор.: Які зони на території району можна назвати особливо проблемними?
В.П.: Мулові поля біля села Ревне, які знаходяться нижче умовної позначки, що визначає оптимальний рівень. Також може бути підтоплена лісова зона біля села Щасливе. Окреме питання — Бортницька станція аерації, яка скидає умовно очищені води у Дніпро через дренажний канал. Насправді ці води не такі вже й чисті: вони містять важкі метали. Якщо ті стоки, що потрапляють у Дніпро, затоплять луки поблизу Щасливого, це може нанести їм величезну шкоду. А коли їх під час інтенсивного танення снігів направити напряму в Дніпро, то «бідолаха» також може вже не витримати такого знущання. Адже і так останнім часом цю найбільшу і найславнішу в Україні річку постійно забруднюють.
Складну дилему ставить перед екологами Київське водосховище, дамби на якому вже досить тривалий час знаходяться в експлуатації. Воно вкрите кригою, товщина якої доходить до 50-60 см, місцями і до 90 см. Отож нині рівень кисню у його водах знижений. Якщо залишити все, як є, то може виникнути загроза загибелі риби. Якщо ж намагатися поступово відводити талу воду, виникає питання: куди її приймати, може виникнути загроза підтоплення.
Кор.: Володимире Михайловичу, наших читачів чи не найбільше хвилює питання: існує чи ні реальна загроза підтоплення їхніх домівок?
В.П.: Скажемо так, це не обов’язково має трапитися у загрозливих масштабах. Адже у нас є і технічні споруди, які повинні протистояти надмірному надходженню води при виникненні загрози підтоплення. Так, у районі Вишеньок і Гнідина є дамби — «Мала» і «Висока», як їх називають у народі. Також від Процева до Кийлова тягнеться дренажний канал, який з’єднується з річкою Павлівкою, далі за допомогою насосної станції, що у Кийлові, вода з річки і дренажного каналу перекидається в Дніпро. Технічні споруди служать і для того, щоб підтримувати рівень ґрунтових вод на належному рівні. При підвищенні температури і надходженні талої води у верхів’я Дніпра і Прип’яті існує загроза підтоплення і відселення тих, хто мешкає у низинних місцевостях сіл Вишеньки і Гнідин, а можливо, низинної частини села Проців та садових товариств, розміщених на заплаві Дніпра. То краще мешканцям цих населених пунктів бути напоготові. Це означає, що документи і необхідні речі треба зарані зібрати і покласти у пластикові мішечки, підготувати необхідні продукти, а худобу і птицю перевести у господарські приміщення, які знаходяться у вищих точках вашого подвір’я.
Кор.: Чи готові наші служби до виникнення таких небезпечних ситуацій, чи зможуть діяти оперативно?
В.П.: Так, у нас існує розвинена мережа дротового зв’язку і у випадку виникнення небезпеки усі сільські ради будуть оповіщені за допомогою радіотрансляційної мережі. Уже нині у стані, так би мовити, бойової готовності знаходяться інженерно-будівельні, комунально-технічні, медичні служби, служби оповіщення. Створені також евакуаційні комісії для оперативного відселення людей із зон стихійного лиха. Наше прохання до населення — також бути напоготові, щоб при виникненні загрозливої ситуації діяти організовано, швидко і головне — без паніки. Тож сподіватимемося на краще, але одночасно і будьмо готові до найгіршого варіанту розвитку подій. Лише за таких умов зможемо гідно протистояти стихії.
Бесідувала Наталія Можайкіна,
«ТС»