Є у Борисполі такий заклад, який відчинений до ранку. Саме від типу відвідувачів він перетворюється у злоякісну пухлину нашого міста. Біля нього відбувається найбільша кількість крадіжок та хуліганських бийок. Не став виключенням і вечір на свято Покрови. Завсігдайка цього кафе зайшла до приміщення і присіла до столика чоловіків, які вже добренько випили та вели світські розмови. Гарненьку дівчинку пригостили випивкою, та вже почали мати певні види на ніч, аж раптом помітили небайдужий погляд красуні на парубків за сусіднім столиком.

Кому таке сподобається, одні поять, а на інших заглядається. Почалось вияснення вподобань з дівчиною. Юнак із сусіднього столика як і годиться вихованій людині, вступився за дівчину, дав пару стусанів залицяйнику - невдасі. Не його свято Покрови, не щастить так не щастить. Ображений, принижений ловелас зателефонував своєму приятелю.

Товариш довго чекати не заставив. З’явився на автомобілі. Дарма, що друга година ночі, потрібно товариша з біди виручати. Обидва колись служили в десанті. Але чомусь з пустими руками на розбірки йти не схотілося. Заїхали додому та взявши дві бейсбольні бити і пістолет для відстрілу гумових куль повернулися до кафе. Автомобіль зупини проти входу і чекають. Дочекались. З дверей вийшов молодик, який отримав перемогу і право пригощати красуню. Угледівши його один з десантників, через відчинено скло дверей автомобіля, зробив постріл у кривдника. Гумова куля просвистіла біля вуха чоловіка, реакція була миттєва. Молодик вскочив в автомобіль, удар і стрілець – десантник на підлозі пускає слюні.

Ще удар і водій-десантник поволі приземляється до свого товариша. Із бравих хлопців-вояків за мить нападники перетворилися у малюків плаксунів із сльозами на очах і вологістю під носом. Фізична підготовка, кріпка статура, мужність і миттєва реакція зробили свою добру справу. Нападники без зброї, хникають собі на підлозі автомобіля. У такому жалюгідному вигляді вони і були передані працівникам міліції.

Бориспільське РУМВС України