Ще наприкінці березня поширювалася інформація про те, що, зокрема, на базі Київської обласної митниці проводитиметься пілотний проект з декларування, митного контролю та оформлення товарів із застосуванням електронних вантажних митних декларацій. Метою цього проекту було напрацювання досвіду з митного контролю та оформлення товарів із застосуванням електронних вантажних митних декларацій та подальше впровадження електронного декларування товарів.

Тепер, коли вже зроблено перші кроки, Київська обласна митниця доводить до громадськості досягнуті результати розпочатого проекту.

В зоні діяльності митниці активно працюють у цьому напрямку чотири підприємства:

- ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»;

- ВАТ «Миронівський хлібопродукт»;

- ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»;

- ДП «Авто Інтернешнл»

На обліку знаходяться сім підприємств-резидентів, які включені до Реєстру підприємств до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування:

- ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»;

- ТОВ «Примтекс ПЛЮС»;

- ДП «Авто Інтернешнл»;

- ТОВ «РЕМ Транс»;

- ВАТ «Миронівський хлібопродукт»;

- ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»;

- ТОВ «Автологістика».

Київською обласною митницею станом на сьогодні оформлено 106 електронних декларацій, з них 55 попередніх декларацій, 20 вантажних митних декларацій в режимі «імпорт» та 31 вантажна митна декларація в режимі «митний склад».

Цікаво буде дізнатися, що наша митниця розпочала впроваджувати процедуру електронного декларування ще три роки тому, 2008 року. За цей період проведено ряд організаційних заходів, зокрема, неодноразово за участю керівництва митниці проводились зустрічі з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, на яких проводилась роз’яснювальна робота.

Ще до початку дії пілотного проекту, в березні в приміщенні відділу митного оформлення Київської обласної митниці, розташованому в місті Обухові, в присутності представників Державної митної служби України було проведено експериментальне оформлення вантажної митної декларації.

Звісно, перші кроки не можуть бути безпроблемними. Довелося, зокрема, зіткнутися з тим, що поки не врегульовано питання співпраці та взаємодії із службами, які здійснюють інші види контролю. Так, наприклад, інспектор з екологічного контролю поки що невзмозі робити позначку про проведені процедури в електронному вигляді вантажної митної декларації. Те саме стосується співпраці з органами Податкової адміністрації, МВС а також банківськими установами. Ще не вирішено багато технічних проблем, які знаходяться поза компетенцією митних органів.

Митники не зупиняються на досягнутих позитивних результатах, уважно вивчають і шукають вирішення проблемних питань, які виникають під час проекту.

За місцем розташування підрозділів митного оформлення особовим складом Київської обласної митниці проводяться співбесіди із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють митне оформлення в Київській обласній митниці. Підприємцям надаються роз’яснення щодо нормативно-правових актів Державної митної служби України, які регламентують процедуру електронного декларування. Зокрема, наголошується на перевагах, які вже отримують суб’єкти господарювання від включення підприємства до Реєстру та подальших перспективах.

В результаті проведених співбесід близько тридцяти підприємств, акредитованих в Київській обласній митниці, виявили зацікавленість працювати за процедурою електронного декларування.

На сьогоднішній день у кожному з підрозділів митного оформлення митниці здійснюється підготовка особового складу щодо надання їм повноважень щодо здійснення митного оформлення за процедурою електронного декларування, отримання ними ключів електронного цифрового підпису та сертифікатів відкритих ключів; проводяться заліки тощо.

Інформативно: «Електронна митниця», в рамках якої проводитиметься цей проект, - це завтрашній день не лише Державної митної служби України, а й усього зовнішньоекономічного простору. Це ліквідація різниці між митними процедурами в Україні та Європі, мінімізація бюрократичних процедур, суб’єктивного фактору і, як результат, зменшення корупційних ризиків.