1. Розширення переліку підстав для звільнення. Так, згідно з проектом, звільнити працівника можна буде у зв'язку з розголошенням комерційної інформації, а також за грубе порушення правил охорони праці, якщо це призвело або могло призвести до нещасного випадку. Більше того, для звільнення співробітника у зв'язку з невідповідністю займаній посаді не обов'язково буде проводити атестацію, а достатньо буде просто зібрати певні докази недостатньої кваліфікації. Крім того, приводом для звільнення може стати втрата довіри роботодавця. Співробітника можуть також звільнити за ухилення від медогляду або профілактичних щеплень чи неможливість виконувати роботу за станом здоров'я.

2. Обмеження привілейованого статусу матерів. Кодекс надає роботодавцю право звільняти самотніх жінок з дітьми до 15 років у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням співробітницею своїх трудових функцій. У такому випадку в роботодавця не виникає зобов'язання з працевлаштування звільнених жінок, а залишається тільки зобов'язання з виплати їм вихідної допомоги у розмірі не менше трьох середніх заробітних плат.

3. Зменшення термінів попередження співробітників про зміну умов праці. Роботодавці зможуть звільняти працівників або міняти їм Роботодавці зможуть звільняти працівників або міняти їм істотні умови праці, повідомляючи останніх лише за 2 тижні (В даний час термін повідомлення становить 2 місяці).

4. Роботодавець має право самостійно встановлювати графік роботи. Роботодавці, штат яких не перевищує 20 співробітників, отримають право на власний розсуд змінювати умови праці і режим роботи, в тому числі вимагати роботи у вихідні та святкові дні без додаткової (надурочною) оплати.

5. Довільне збільшення тривалості робочого тижня, при підсумованому обліку робочого часу, з 40 до 48 годин на тиждень. Робочий день у будь-якої компанії може бути продовжений до 12 годин, а у разі, якщо умови роботи передбачають періоди очікування завдання або матеріалів або періоди відпочинку. Але сумарний час роботи за місяць не може перевищувати встановленої норми (з розрахунку 8 годин на день при п'ятиденному робочому тижні). Таким чином, якщо в один тиждень працівник відпрацював 48 годин, то на наступному тижні він може відпрацювати не більше 32 годин.

6. Право на відеоспостереження. Роботодавець отримує право контролювати виконання працівниками своїх обов'язків шляхом використання технічних засобів. Хоча при використанні таких коштів потрібно обов'язкове попередження працівників, роботодавець отримує широкі можливості для відеоспостереження за співробітниками. При цьому може контролюватися не тільки робочий процес, але і приватне життя співробітників. У зв'язку з цим використання відео-та іншого спостереження може створити умови для тотального контролю над особистістю, правомірність якого представляється юристам спірною.

7. Погіршення прав співробітників, зайнятих на керівних посадах. Випробувальний рядків збільшено до 6 місяців (раніше - 3 місяці). Протягом випробувального терміну діє спрощений порядок звільнення.

Що можна вимагати від роботодавця

Варто відзначити, що новий Трудовий кодекс несе найманим працівникам не тільки нові ризики, але і деякі можливості. Наприклад, збільшення доплати за роботу в нічний час з 20% до 30%. Також встановлюється доплата у потрійному розмірі за ті понаднормові години, які були відпрацьовані працівником понад 120 понаднормових годин на рік. У разі затримки виплати зарплати та інших гарантійних виплат, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки (зараз облікова ставка НБУ - 7,75%)

Випробувальний термін співробітнику і збір інформації роботодавцем про попереднє місце роботи працівника в обов'язковому порядку повинен бути узгоджений з найманим. Крім того, після отримання попередження про звільнення працівнику за його бажанням може надаватися час (не більше одного робочого дня на тиждень) для пошуку нової роботи зі збереженням зарплати.

У разі прийняття нового кодексу, роботодавець не зможе звільнити співробітника, який знаходиться у відрядженні за ініціативою роботодавця. Проект також містить статтю, прямо забороняє будь-який вплив на працівника з метою припинення трудових відносин з його ініціативи.

Крім того, термін позовної давності, протягом якого працівники зможуть звертатися до суду для вирішення трудових спорів, буде збільшено з 3 місяців до 3 років. Виняток становитимуть спори про звільнення, для яких термін позовної давності все так само складе 1 місяць, і спори про оплату праці, що не мають строків позовної давності.

Недоробки кодексу

Основний недоробкою документа багато експертів вважають невизначеність і двозначні трактування багатьох термінів та положень. На думку Олексія Катасонова, адвоката податково-юридичного департаменту компанії Deloitte, «норми Кодексу можуть тлумачитися по-різному в залежності від умов та реальних відносин між роботодавцем і працівниками».

Катерина Голубінська, інспектор з кадрів рекрутингової компанії «Смарт Солюшнс», зазначає, що норми Трудового кодексу, що стосуються припинення трудових відносин аж ніяк не полегшують роботодавцю процедуру звільнення працівника. Наприклад, у проекті декларується право звільняти працівника за розголошення ним комерційної таємниці. «Але факт розголошення комерційної таємниці вимагає докази», - пояснює вона. Доказ же не може тим, що далеко не на всіх підприємствах дотримується процедура зберігання документів, що становлять комерційну таємницю (повинен ставитися відповідний гриф); досить складно довести факт передачі конкретним співробітником конфіденційних відомостей конкурентам і ще складніше довести заподіяння прямої шкоди підприємству фактом передачі відомостей. Аналогічно прописані права роботодавця звільняти працівника по невідповідності займаній посаді та недовіри, факти яких також вимагають доказу.

-------------------------------------------------------------------------------------
У матеріалі використані коментарі Оксани Лапій, старшого консультанта групи Human Capital податково-юридичного відділу «Ернст енд Янг», Олексія Катасонова, адвоката податково-юридичного департаменту Deloitte, Тетяни Рабчак, юриста CMS Cameron McKenna, Ірини Кваскова з юридичної фірми «Астерс», Катерини Голубинской, інспектора з кадрів рекрутингової компанії «Смарт Солюшнс», Сергія Шевченка, юрисконсульта «МТС Україна»