Перегляньте корисні відповіді на деякі запитання.
Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відповідно до п.п. 265.10.1 п. 265.10 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ).
Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПКУ).
З якого періоду ЮО починає нараховувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості? Згідно з п.п. 265.3.3 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності ЮО, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Платники податку – ЮО самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується ФО – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (абзац другий п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Одним з принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство України, є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь – яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичних осіб, громадянства фізичних осіб, місця походження капіталу (п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).
Таким чином, ЮО починає нараховувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Яким чином виконуються обов’язки по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи? Згідно із ст.6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до п.99.2 cт.99 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
